Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа № 32/185

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівГрейц К.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиДочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Вінницяна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 рокуза заявою про у справіДочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Вінниця визнання наказу таким, що не підлягає виконанню господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал", м. Львівдо про за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до1. Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Вінниця, 2. Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Київ стягнення 4 222 063, 82 грн. Приватного підприємства "Вальдес", м. Львів 1. Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Вінниця, 2. Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Київпростягнення 1 902 912, 18 грн.

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача-1: Білань Л.В.,

відповідача-2: не з'явився,

третьої особи з самостійними вимогами: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2009 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010 року у справі № 32/185 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" відмовлено повністю, а позов приватного підприємства "Вальдес" (далі за текстом - ПП "Вальдес") задоволено частково: присуджено до стягнення з дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі за текстом - ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") на користь ПП "Вальдес" 39 263, 14 грн. основного боргу, 307 703, 18 грн. пені, 453 179, 66 грн. інфляційних втрат, 57 228, 83 грн. 3 % річних, 17 573, 39 грн. державного мита, 108, 97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження у справі в частині стягнення з ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ПП "Вальдес" 900 000, 00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору; в іншій частині позову ПП "Вальдес" - відмовлено.

26.11.2009 року на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано наказ № 32/185 про примусове виконання рішення.

ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останньою ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року у задоволенні заяви ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду міста Києва від 26.11.2009 року № 32/185 - відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що обов'язок боржника сплатити стягувачу грошові кошти за наказом господарського суду міста Києва від 26.11.2009 року станом на час розгляду заяви не припинено, як і право стягувача отримати такі кошти від боржника саме за вказаним судовим наказом; крім того, у разі наявності у боржника грошових вимог до стягувача, такі вимоги можуть бути реалізовані в межах іншого виконавчого провадження, що у свою чергу, не може призвести до порушення будь-яких прав або охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, так як способи та порядок реалізації задоволення наявних вимог прямо передбачені чинним законодавством України.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.11.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року і задовольнити заяву про визнання наказу № 32/185 від 26.11.2009 року таким, що не підлягає виконанню, в повному обсязі.

ПП "Вальдес" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Розпорядженням від 12.05.2015 року № 03-05/754 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді - Грейц К.В., Ходаківська І.П.

В судовому засіданні представник відповідача-1 просив касаційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.11.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року і задовольнити заяву про визнання наказу № 32/185 від 26.11.2009 року таким, що не підлягає виконанню, в повному обсязі.

Позивача, відповідача-2 та третю особу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача-1, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що для виконання виданого наказу 04.11.2010 року Ленінським ЯЗВС Вінницького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення 875 057, 17 грн. з ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Постановою від 14.09.2012 року Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ передано матеріали по виконавчому провадженню до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, яким прийнято до зведеного виконавчого провадження № 34354511 виконання наказу господарського суду м. Києва № 32/185. До моменту відкриття виконавчого провадження боржником сплачено частину заборгованості по наказу господарського суду міста Києва № 32/185 в розмірі 147 421, 75 грн., у зв'язку з чим станом на 27.01.2014 року заборгованість ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед ПП "Вальдес" по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва № 32/185 складала 727 635, 42 грн.

ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" посилалось на те, що наказ господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення № 32/185 від 26.11.2009 року не підлягає виконанню з підстав того, що ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" відступило ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" право вимоги в розмірі 743 635, 42 грн. за Договором № 126 про відступлення права вимоги від 27.11.2013 року (далі за текстом - Договір).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що з моменту набрання чинності цим Договором новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання зі сплати боржником грошових коштів в розмірі 743 635, 42 грн., згідно вказаних в п. 1.1. Договору рішень та наказів господарського суду Волинської області.

У зв'язку з цим, заявник вважає, що даний Договір є належним доказом на підтвердження права нового кредитора вимагати сплати від боржника грошових коштів у розмірі 743 635, 42 грн.

Частиною 2 ст. 516 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

В даному випадку про заміну кредитора ПП "Вальдес" було повідомлено належним чином шляхом надсилання відповідного повідомлення про відступлення права вимоги на юридичну адресу товариства.

11.12.2013 року ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" направлено на адреси ПП "Вальдес" Акт взаємозаліку від 27.11.2013 року; копію Договору № 126 від 27.11.2013 року; копію повідомлення про відступлення права вимоги, копію рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2012 року; копію наказу господарського суду Волинської області від 01.02.2013 року; копію рішення господарського суду Волинської області від 05.12.2012 року; копію наказу господарського суду Волинської області від 20.05.2013 року; копію постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП № 37109423 від 02.08.2013 року; копію постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП № 38342037 від 02.08.2013 року.

Отже, ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вказувало, що у зв'язку з набуттям права вимоги до ПП "Вальдес" про стягнення грошових коштів у розмірі 743 635, 42 грн. за Договором № 126 про відступлення права вимоги від 27.11.2013 року та направленням повідомлення про взаємозалік вимог, відбулось зарахування зустрічних позовних вимог, у зв'язку з чим обов'язок боржника щодо сплати коштів за наказом господарського суду міста Києва від 26.11.2009 року № 32/185 відсутній повністю.

Вищевказані обставини заявник вважає належними підставами для визнання вищевказаного наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 117 ГПК України.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 Цивільного кодексу України передбачено перелік підстав, за наявності яких не допускається зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

В ст. 117 ГПК України встановлено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

З огляду на вищезазначені правові приписи та обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що обов'язок боржника сплатити стягувачу грошові кошти за наказом господарського суду міста Києва від 26.11.2009 року станом на час розгляду заяви не припинено, як і право стягувача отримати такі кошти від боржника саме за вказаним судовим наказом.

Поряд з цим, у разі наявності у боржника грошових вимог до стягувача, такі вимоги можуть бути реалізовані в межах іншого виконавчого провадження, що у свою чергу, не може призвести до порушення будь-яких прав або охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, так як способи та порядок реалізації задоволення наявних вимог прямо передбачені чинним законодавством України.

Зокрема, взаємозалік зустрічних однорідних вимог є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає до виконання на стадії виконання рішення суду лише у разі згоди на це іншої сторони, підписання між сторонами мирової угоди та затвердження її в порядку визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України, що дає право державному виконавцю закінчити відповідне виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови.

Отже, для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у даній справі в обов'язковому порядку необхідна наявність усіх таких обставин в їх сукупності: взаємозалік зустрічних однорідних вимог; згода на це іншої сторони; підписання між сторонами мирової угоди; затвердження мирової угоди в порядку визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України.

Крім того, в п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 07.04.2008 року № 01-8/211 роз'яснено, що заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона заперечує, а відтак не припиняє зобов'язання, то друга сторона вправі вимагати виконання зобов'язання першою стороною.

Таким чином, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року у справі № 32/185 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіК.В. Грейц І.П. Ходаківська